Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




П`ятниця, 22.09.2017, 14:34
Вітаю Вас Гість | RSS
Персональний сайт вчителя хімії Миргородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №9 імені І.А.Зубковського Плотнікової Ірини Володимирівни
Головна | Реєстрація | Вхід
Цікаві факти з життя вчених




Цікаві факти із життя Д.І.Менделєєва

Д.І.Менделєєв народився 27 січня(8 лютого за новим стилем) 1834 року в родині директора Тобольської чоловічої гімназії. Дмитро був сімнадцятою дитиною у сім’ї, «мізинцем»,як він себе називав. У тому ж році його батько за станом здоров’я змушений був залишити службу,виклопотавши собі невелику пенсію. Цих грошей катастрофічно не вистачало на утримання великої сім’ї,і тому матері Марії Дмитрівні довелося потурбуватися про додаткові прибутки. Оскільки жінкою вона була рішучою,розумною і з сильним характером,то, опинившись у скрутному становищі, прийняла рішення переїхати із сім’єю в село Аремзянку,де вдалося відновити господарство невеликого склозаводу, що раніше належав братові. Жити стало легше.

Дмитрик часто потайки пробирався на завод і з захопленням спостерігав за робітниками,які варили скло.Йому страшенно хотілося самому потримати довгу трубку,закласти її в піч,витягти звідти гарячу масу і видути з неї величезну скляну кулю.

Коли йому виповнилося 7 років, мати вирішила віддати дитину до гімназії разом з восьмирічним братом Пашею, щоб не розбалувався, залишаючись удома наодинці. Дмитра прийняли до школи з умовою, що він пробуде у першому класі 2 роки. Хлопець навчався старанно, але гарно вчився лише в початкових класах. Потім навчання перестало його цікавити й добре він навчався лише з деяких предметів. Йому дуже подобалися математика, фізика, історія. І лише загроза залишитися на повторний рік навчання змушували його підтягуватися з інших предметів. Найбільшу неприємність доставляли Дмитрові іноземні мови. Але хлопець захоплювався літературою, дуже любив вірші О.С. Пушкіна.

До Московського університету Дмитро так і не вступив, і мати повезла сина до Петербурга. Там його прийняли до Медико-хірургічної академії. Та коли Дмитро Іванович був присутнім на хірургічній операції, йому стало зле, і він був змушений відмовитися від кар`єри медика та вступив до Петербурзького педагогогічного університету.

Нам Менделєєв більше відомий як великий учений, хімік, людина, яка вперше обґрунтувала з наукової точки зору періодичність хімічних елементів, створила їх систему та періодичний закон. Але його можна назвати великим фізико-хіміком, технологом, економістом, метрологом.

Зовнішність ученого була досить своєрідною. Довге і пишне волосся навколо високого чола. Підстригав волосся раз на рік – навесні. Мав дуже виразні, ясні, сині очі, гострий погляд. У нього була швидка хода і жваві рухи. Високого зроста, широкі, трохи згорблені плечі, тонкі, довгі руки, красиві, міцні нігті. Губи великі, повні, що вказувало на людину з добрим серцем, але з твердим характером і волею. Це була добра та надзвичайно чемна, чуйна і вразлива людина. У ньому чудово поєднувалися розум, скромність і простота. Дехто вважав його скупим і жадібним. Та просто він знав ціну грошам, праці. Любив красивий посуд, картини, малюнки. Під суровою на погляд зовнішністю Менделєєва приховувалась велика доброта. До нього приходили люди з різними проханнями, а він побурчить, але ніколи не відмовить. Допомагав і матеріально. У ньому не було панської пихи, однаково ставився і до професора, і до асистента, селянина, службовця. Коли очолював Головну палату мір і ваг, давав службовцям безкоштовні квартири і додаткову плату при народженні дитини. Д.І. Менделєєву була властива риса: у самі важкі для себе дні залишатись добрим  по відношенню до інших людей, дивитись на життя світло, оптимістично, не відчувати себе ображеним.  Менделєєв неодноразово відмічав, що гарний настрій – основа успіху в роботі і житті, без нього не можлива творча праця. Він додержувався дієти, але дуже любив млинці. «Люблю я их, проклятых, хоть они мне и вредны». Але найбільшою слабкістю в нього були чай і тютюн. Менделєєв виписував чай із Китаю набагато років уперед. Коли отримували посилку, уся сім`я займалася його переробкою й упакуванням. На підлогу клали чисті скатертини і змішували чай за особливим рецептом Менделєєва. Він пив чай тільки своєї рецептури й ніякого іншого не визнавав.

Д.І.Менделєєв по середах збирав у себе композиторів,художників,учених. Часто вони сперечалися про науку,літературу,мистецтво.Іноді ,щоб розрядити серйозну атмосферу,Д.І.Менделєєв показував цікаві досліди. На цих «середах» була скромна закуска,червоне вино. Відвідувачі жартували,що мало вина,і Менделєєв якось із води зробив «вино», а потім знову перетворив його на воду.

Знайомі вченого знали, як Дмитро Іванович любив шахи. Із самим Чигириним він зіграв 13 партій.

Д.І.Менделєєв був прекрасним оратором. Аудиторія слухачів Менделєєва була завжди переповненою. Інтонація його голосу часто змінювалася: з високих тенорових нот переходив на низький баритон,говорив то скоромовкою,то повільно. Екзамен приймав швидко,задавав кілька питань з різних розділів курсу і рішуче виставляв оцінку. Якщо студент заробляв «2»,то залишався на другий рік. Тому бажаючих йому здавати екзамен було мало.

Основна заслуга вченого-відкриття періодичного закону-результат

14-річної наполегливої праці. Дні і ночі проводив за читанням і писанням. А коли було надто багато роботи,не спав підряд кілька ночей. Але потім засинав на добу. Так було і перед відкриттям періодичної системи. Менделєєв просидів над шуканою таблицею цілу ніч до ранку, але так нічого не вийшло. Він кинув роботу і , не роздягаючись, тут, у робочому кабінеті, повалився на диван і заснув. Ясно побачивши уві сні таблицю,швидко схопився і написав її на папері,що був під руками.

Немало слідчих і судових органів зверталися до керівника хімічної лабораторії Петербурзького університету Д. Менделєєва в складних ситуаціях, коли потрібні були спеціальні знання. Дмитро Іванович особисто проводив експертизи, виступав експертом у деяких карних і цивільних справах. Свої погляди на роль судової експертизи, систему її організації вчений виклав у статті «про експертизу в судових справах», яка була надрукована в журналі «Судовий вісник ».

Дмитро Іванович  цікавився проблемами створення спеціального паперу і надійних засобів, здатних захистити документи від підробок, зокрема виготовив для чеків спеціальний папір, який практично неможливо було сфальсифікувати.

Коли розпочалася російсько-японська війна, Менделєєв став другим після Альберта Нобеля вченим, який винайшов порох. Відмінність полягала в тому, що російський учений створив порох без диму.

Незважаючи на зайнятість і досягнення в багатьох наукових дослідженнях, Дмитро Іванович захоплювався палітурною справою і майстрував валізи. У зв'язку з цим навіть траплялися курйози. Кажуть, що коли під час купівлі матеріалу в магазині продавця запитали: «Хто це?». Він відповів: «Невже не знаєте? Це ж відомий чемоданний майстер Менделєєв».

Робота завжди була пов`язана з реактивами, тому весь час доводилося міняти одяг. Дмитро Іванович сам придумав і спроектував фасон робочої блузи.

Д.Менделєєв цікавився питанням підвищення сільськогосподарських культур. Він мав маєток під Москвою, сам спроектував будинок, в якому жила вся родина. У нього було дослідне поле з пробами різних добрив, і на ньому щедро родила пшениця.

За життя Менделєєва називали енциклопедистом, за його знання з різних наук. Він перший сконструював модель сучасного холодильника. У 1885 році винайшов формулу цемента.

Працюючи зі склом, Менделєєв створив сполуку ситал, яку в 1960 році використовували в будівництві космічної ракети.

7серпня 1887 року Д.І.Менделєєв домігся дозволу разом з пілотом та ще одним дослідником піднятися на повітряній кулі для спостереження сонячного затемнення. Був сірий дощовий день, небо затягнуте хмарами. Куля наповнена воднем,ліниво натягувала кріплення. До Менделєєва підійшов його асистент і сказав : «Дмитро Іванович, в аеростата немає потрібної піднімальної сили. Я бачу, я знаю справу, летіти не можна,запевняю вас, не можна.»Менделєєв відповів: «Ви бачите, скільки людей спостерігають за польотом, як за науковим дослідом.Я не можу підірвати в них віру в науку.» Разом з пілотом він переліз через борт високої корзини й одразу зрозумів: куля не підніме їх двох. І він вирішує летіти один. Подумати тільки: людина,яка ніколи раніше не літала на кулі,наважується летіти сама! Приземлився далеко в полі. І люди,що туди збіглися,вирішили,що на землю спустився сам Бог.

За цей політ Дмитро Іванович був нагороджений медаллю Академії аеростатичної метеорології.

У 1893 році Менделєєв спроектував першу в Росії споруду плавального басейну. Того ж року вчений випробував у ньому перший у світі криголам «Єрмак», який сам спроектував. Учений також розробив маршрут цього криголаму через Північний полюс, яким скористалися полярники аж через 100 років.

Серед учнів Д. І. Менделєєва був І. М. Сеченов — основоположник російської фізіологічної школи.  Він писав: «Бути учнем такого вчителя, як Менделєєв, було, звичайно, і приємно, і корисно, але я аж надто багато скуштував від фізіології, щоб зрадити їй, і хіміком не зробився».

Хто працювали з Дмитром Івановичем, в один голос стверджували, що, не дивлячись на круту  і важку вдачу, Менделєєва любили, бо він будував свої стосунки із співробітниками на основі їх ділових якостей і цінував таланти та працьовитість людей.

  Дмитро Іванович був одружений двічі. У 1862 р.поєднався шлюбом з Фізою Микитівною Лещевою,  дружина була старша за нього на 6 років. У цьому шлюбі народилися троє дітей: дочка Марія (1863 р.) - Вона померла в дитинстві, син Володя (1865-1898) і дочка Ольга (1868-1950). Наприкінці 1870 р. Дмитро Менделєєв пристрасно закохався в Анну Іванівну Попову, дочку донського козака з Урюпінська. У другому шлюбі у Д. І. Менделєєва народилося четверо дітей: Любов, Іван і близнюки Марія та Василь.

Старший синМенделєєва - Володимир став флотськимофіцером. Він з відмінністюзакінчивМорськийкадетський корпус, зробивплавання на фрегаті «Пам'ять Азова» уздовждалекосхіднихберегів Тихого океану. У 1898 роціВолодимирвийшов у відставку і почав розробляти «Проект підніманнярівняАзовського моря запрудою Керченської протоки», але через декількамісяцівпісляцьогораптово помер.

Дочка МенделєєваЛюбовДмитрівна в 1903 роцівийшла за Олександра Блока. Блок присвятивїй цикл віршів - «Вірші про ПрекраснуПані». Люба закінчилаВищіжіночікурси, грала в драматичнихгуртках, в трупі В. Мейєрхольда і в театріКоміссаржевськой.

У Гейдельберзі з Менделєєвим сталась  вельми пікантна історія. Там він познайомився з провінційною акторкой Агнесою Фойхтман, яка (за її запевненням) народила від нього дочку Розамунду. Про цей випадок Менделєєв через роки  нехитро розповідав: «Коли я жив за кордоном, у мене була інтріжка, а від неї плід, за який довелося розплачуватися». Одноразова ціна.

Помер Д.І. Менделєєв у 1997 році від запалення легенів.

Отже, Дмитро Іванович – учений, науковець, філософ, енциклопедист, модельєр, знавець науки й мистецтва, і просто Велика людина.

Свій виступ я хочу закінчити висловами Дмитра Івановича з його наукових робіт.

«Вибирайте серце й труд, самі трудіться і будьте із серцем, а не з одним розумом.»

«Багато чого я випробував у житті, але не знаю нічого кращого за дітей.»


Copyright MyCorp © 2017