Антимікробні хімічні речовини можуть з'являтися в домашньому пилі, де вони діють, як алргени. Згідно з останніми даними, у 97% всього жіночого населення Сполучених Штатів значно підвищений рівень триклозану в грудному молоці. Триклозан і триклокарбан потрапляють і в стічні води, потрапляючи таким чином в грунт і природні водойми, де зберігаються на протязі багатьох місяців та років. Складна хімічна структура таких речовин не сприяє їх швидкому розпаду, вони можуть переноситися на значні відстані у воді та повітрі. Ці хімічні речвини настільки інертні, що здатні зберігатися у вигляді твердих побічних продуктів навіть після процесу очистки стічних вод. Наприлад, в дощових червах зафіксовано накопичення триклозану на 2700%. Цей компонент виявляє шкідливий вплив на більш тендітні форми життя, як на водорості, ракоподібних та риб. Цілком імовірно, що протимікробні препарати здатні рухатися і харчовими ланцюжками через процес, відомий як біопосилення, вважають хіміки. 
Такі сполуки пов'язані з розвитком ендокринних порушень з потенціальним негативним впливом на сексуальний та неврологічний розвиток. Накопичення цих препаратів в оточуючому середовищі виявляє вибірковий вплив на мікроорганізми, тим самим збільшуючи імовірність формування супербактерій, вкрай стійких до сильних антимікробних препаратів. В зв'язку з отриманими висновками, клініцисти рекомендують користуватися звичайним милом і уникати товарів з вмістом триклозану і триклокарбану.